Читати книгу - "Велика книга маленького українця. Захопливі розповіді з історії, природознавства та народознавства України"

Хрещення Господнє – велике свято, яке в народі має назву Йордан, або Водохреща. Православні християни та греко-католики відзначають його 19 січня.

Цього дня в усіх містах і селах, де є церкви, святять воду. Віддавна в народі посвячену на Водохрещу воду вважають своєрідними ліками проти багатьох недуг. Її дають пити тяжкохворим, нею освячують храми, домівки і тварин. Залишається загадкою те, що водохрещенська вода не псується, не має запаху й може зберігатися протягом року. Існує думка, що цьому сприяє срібло від хреста, який священик занурює у воду під час обряду.

…у давнину ще за тиждень до Водохрещі парубоча громада, а згодом окремі господарі прорубували на річці ополонку, випилювали з льоду великий хрест, ставили його над ополонкою й обливали буряковим квасом, щоб набув червоного забарвлення? Після ранкової служби в церкві весь народ ішов на річку до хреста, по недовгій відправі священик занурював в ополонку хрест, а коли вже воду було освячено, люди підходили до ополонки й набирали води у свій посуд.

У Чорногорії, Болгарії, Греції та деяких інших країнах священик досі не просто занурює хрест у воду, а кидає його туди. За хрестом пірнають віряни, і той, хто його поверне, отримує від священика особисте благословення.

Католики відзначають Хрещення 6 січня. В Іспанії та деяких інших країнах це свято пов’язане з трьома язичницькими королями-магами – Каспаром, Мельхіором і Валтасаром, що прийшли до Віфлеєма з дарунками, щоб поклонитися новонародженому Ісусу.

З початку 90-х років ХХ ст. в Україні 14 лютого відзначають День святого Валентина, або День закоханих. Цього дня заведено дарувати одне одному «валентинки» – вітальні листівки у вигляді сердечок із добрими побажаннями, освідченнями, пропозиціями руки й серця чи просто жартами. Їх не підписують, і адресат має сам здогадатися, хто є автором послання. Коханим дарують квіти (найчастіше троянди – символ кохання), цукерки й сувеніри у вигляді сердечок, купідончиків, пташок, які цілуються, тощо.

…у Західній Європі День святого Валентина почали широко відзначати з ХІІІ ст., а в США – з 1777 р. А от Саудовська Аравія – єдина країна у світі, де це свято… офіційно заборонене, причому під загрозою великих штрафів!

21 лютого ми відзначаємо Міжнародний день рідної мови. Це свято було започатковане 2000 р. за пропозицією держав – членів ЮНЕСКО.

У церковному календарі Масляний тиждень – це сім днів приготування до Великого посту, найдовшого й найсуворішого за рік. Протягом семи днів кожен день смажать млинці й подають їх із різними начинками.

За часів язичництва Масляна була святом проводів зими й зустрічі весни. Наші предки опоряджали в жіночий одяг Масляну – солом’яне опудало з масляним млинцем або сковородою в руках (саме від млинця, круглого й масляного, походять назви і свята, і персонажа), і з цим опудалом весело роз’їжджали на трійках у гості. Наприкінці свята опудало спалювали на великому багатті. Ритуальний «похорон» Масляної завжди супроводжувався процесіями ряджених, танцями, веселощами.

Покликати на млинці під час Масляної – найкращий привід у році для того, щоб налагодити стосунки, помиритися й пробачити своїх кривдників. Також під час Масляної заведено ходити в гості, частувати бідних і жертвувати злиденним.

…наші предки вважали: що більше напечеш млинців під час Масляного тижня, то швидше сонце почне обігрівати землю?

Найпопулярніше свято березня – Міжнародний жіночий день, який припадає на 8 березня. В Україні це державне свято, під час якого усе жіноцтво вшановують квітами й подарунками.

Слов’яни дуже поважали жінок, і щонайменше два дні протягом тижня (а не один день на рік) були «жіночими». У літні місяці наші предки святкували своєрідний «жіночий» тиждень, який завершувався святом «брикси» – цього дня жінкам було можна «брикатися», тобто висувати найнеймовірніші забаганки, які їхні кохані мали виконувати. Також проводили ігри, під час яких чоловік мав носити жінку на спині чи шиї (найкращою в громаді визнавали ту пару, яка протримувалася найдовше).

1 квітня називають Днем сміху, подекуди – Днем дурня. Це свято не внесено в жодний календар знаменних дат, але його цілком можна вважати міжнародним, оскільки День сміху з однаковим задоволенням відзначають і в Росії, і в Німеччині, і в Англії, й у Франції, і в Скандинавії, і навіть на Сході.

Як припускають науковці, це свято прийшло до України з Німеччини, імовірно, на початку XVIII ст. Його також називали брехливим днем, або Марією-брехухою – одним із народних прізвиськ святої Марії Єгипетської, день вшанування якої за старим стилем припадає на 1 квітня. Того дня дівчата дурили людей, «навчаючись» у майбутньому верховодити чоловіком. До сьогодні в народі побутує приповідка: «Першого квітня брехня всесвітня!»

7 квітня ми відзначаємо Благовіщення – одне з найбільших весняних християнських свят. Слово «благовіщення» означає добру, радісну звістку про те, що почалося звільнення роду людського від гріха й вічної смерті. Саме цього дня Архангел Гавриїл був посланий Богом до міста Назарет до Пресвятої Діви Марії, де повідомив, що Господь обрав її бути Матір’ю Божою. У церкві цього дня святять проскури, а господарі випускають із хлівів тварин, щоб ті відчули весну.

Здавна на Благовіщення дівчата біля церкви водили перший весняний хоровод – «кривий танець». Якщо на Благовіщення дівчина, ідучи по воду, знаходила квітучий первоцвіт (пролісок) – це означало, що цього року вона візьме шлюб. А яка